Мне не к кому идти
И вот я здесь,стою на остановке Но мне не к кому идти Оставшись мёрзнуть лишь в ветровке Я холодом покрылся изнутри И этот миг как будто вечность Что со временем не сможет отойти Кто скажет,куда делась человечность? Наверное, осталась позади Я одинок, обезоружен И мне плевать на все мечты Был брошен тем,кто мне так нужен Кто рисовал в душе цветы Я всех ламаю,ведь сам сломан Тону в печальности реке И мыслями своими я закован Но слабость выдаст, лишь капля на щеке
2021-03-15 05:19:13
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3604
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6131