Мне не к кому идти
И вот я здесь,стою на остановке Но мне не к кому идти Оставшись мёрзнуть лишь в ветровке Я холодом покрылся изнутри И этот миг как будто вечность Что со временем не сможет отойти Кто скажет,куда делась человечность? Наверное, осталась позади Я одинок, обезоружен И мне плевать на все мечты Был брошен тем,кто мне так нужен Кто рисовал в душе цветы Я всех ламаю,ведь сам сломан Тону в печальности реке И мыслями своими я закован Но слабость выдаст, лишь капля на щеке
2021-03-15 05:19:13
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13179
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2304