Пролитый кофе
Я разлил горячий кофе Этим утром проснувшись с трудом Подумав об этом как о катастрофе Разрыдался прямо за столом Мне плевать на испачканный стол И на пропитанный дом наркотой В тот момент я хотел лишь взять ствол И престрилится за то,что всё ещё живой Мне не в первой играть в "нормально" И прятать воспоминания в глубине И это даже вроде бы похвально Всегда держать всю боль лишь при себе Но я ошибся лишь в одном Я не игрушка,всего лишь -человек И тягу выношу с большим трудом Живущую во мне уж много лет
2021-03-14 23:32:58
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3099
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2254