Контраст буття
(18+)
Я бачила сьогодні смерть. Не щасливу і не благодатню, І навіть не стражденну. Стражденними були останні хвилини, Коли Життя передавало ще сповнене її милосердя тіло у руки сестрі. А Смерть поцілувала, пестливо погладила тіло. Під крики і плач ще живих, стояла біля краю труни і мовчала. - Що ж ти за істото, Життя? Чи що за прокляття? Твої симптоми на хвороби численні не схожі, а все ж ти хвороба, не виліковна. І навіть в останні миті любові, ти б'єш і душиш їх, як скотину, а вони дурниці плетуть, наче це я винувата. Однак ці страждання в хвилини, коли ще у твоїх руках вони спочивають. І навіть тоді ти не даси їм посміхнутись на хвилю. Вони все гадають, яка я, хоч ще ніколи не бачили тебе! Твої криві риси обличчя, і одіж багату, в котрих ти ховаєш щось потаємне. Ти б'єш і смієшся, катуєш, плюєшся, а потім благаєш про прощення, падаєш ниць і цілуєш: у губи, у брови, і в очі, і в вуха і навіть у груди. Від бруду твого вони зовсім здуріли і так прив'язались, що навіть забули, хто винен у смерті їхній, крім них. Родились у Смерті і повернулись у Смерть.
2022-11-21 21:34:40
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9383
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3190