Крила
Зупинка. Цей стан триває хвилину, а може - вічність. Навколо зависло без ліку дрібних шматків Моріону'. Гострішого за легендарні мечі двосічні, Темнішого й важчого від всіх залізних зір*, Здається, що кожен уламок пронзає спину, І рани численні нещадно горять, саднять... Ось так, насправді, зростають душевні крила; І так, напевно, навчаються відпускать Минуле, що стало аж надто тісним й далеким; Обрáзи, що тягнуть на дно й лихоманять кров; Той гонор, що надгарячим питвом ацтеків" Стискає в безжальних лещатах хистких умов І норм... цінувати фізичні (й не тільки) шрами На спúні, упавши, вставати і, попри біль Летіти, торкаючи крильми сталеві хмари, Свій шлях торувати, якщо вже відома ціль. ' - чорний кварц * - гіпотетичний тип зорі, помітити яку можна, лише використавши датчик інфрачервоного випромінювання. Має надзвичайно велику силу тяжіння " - ацтеки убили конкістадора Педро де Вальдівію, заливши йому розпечене золото в горло.
2022-01-18 22:16:22
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Есмеральда Еверфрі
можливо колись, зараз сил навіть на творчість майже не лишається 😅
Відповісти
2022-01-19 09:36:15
1
Есмеральда Еверфрі
це точно)
Відповісти
2022-01-19 09:41:02
Подобається
Лео Лея
для цього потрібна сміливість і час) ні того, ні іншого на даний момент нема, та й писати почала більше українською... Іншим словом, стала трохи ледача думати, та й свої вірші на критику чомусь зараз не хочеться 😉 може, колись... Дякую за оцінку)
Відповісти
2022-01-19 12:08:41
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2480
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13374