Юный ветер
Юный ветер очистит от мыслей ночных И расправит морщины на лицах. Он уносит из глаз снов восторженный лик, Оставляя слова на ресницах. И, как только прищурюсь на утренний свет, Предо мною, как бред, возникают И сменяют ответы из прожитых лет Стаи строк из грядущего края. Вспоминая, что было и будет теперь, – Эти радость и боли, и горе, – Я пишу их, стучусь к вам в закрытую дверь. Юный ветер, до коли, до коли? И я правды слова запишу, дежавю. Фараоново сердце жестоко. Что за казнь на сегодня? Я строки ловлю. Саранча прилетает с востока. Отлетают слова, словно сабля с плеча, Словно снов нескончаемый остов. Я люблю вам писать о судьбе по ночам. Это больно, наверно, но просто.
2023-02-09 06:22:02
0
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2831
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3960