Не будет покоя
У новенькой души в груди свои печали, И свет иной звезды – ни слава, ни почёт. В начале сентября мне счастье это дали, И с этих пор я стал заботливей ещё. Она на старый ствол как веточка привита, Как девочка дрожит прозрачна и легка. И новая слеза, и новая обида, И страх не пережить случайного греха. У новенькой души вдоль вечности дорога Проходит среди скал на северо-восток, Где бел в снегах покой, хоть пей его, хоть трогай, Но только растопи и снова жизни ток. Пусть в жизни для всего нам всем хватает места. Но новая – она, конечно, на века. Душа несёт свои: любовь с судьбою вместе, А новая любовь, как облако, легка. К нам близится октябрь с холодными ветрами, Забитый водосток опавшею листвой, Но над моей душой горит, не гаснет пламя И вера, что апрель..., и прочь бежит покой.
07.06.2023
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Михаэль Казакевич
Дякую вам за інтелегентне питання, дякую, що ви мене читаєте. Я не народжений в Україні і мова моїх батьків була російською. Я єврей, живу в Ізраїлі та бажаю вам миру, звичайно після перемоги. Хоч батько мій народжений у місті Гадяч Полтавської області. Я прийшов до вас, бо ви боретесь за правду. Слава героям. Це все, що можу вам зробити.
Відповісти
08.06.2023, 08:46
Подобається
Михаэль Казакевич
Я не знаю української мови. З глибокої поваги до вас користуюсь Google translter. Пройде час в Україні буде вибух культурний, і мова українська набуде нового статусу. Пройде час, скінчиться війна, і мої вірші хтось перекладе українською мовою. Я мало знаю мову своїх дітей, щоб писати на ньому вірші. Це моя біда. Але знайте, Бог говорить зі мною зрозумілою мені мовою. З кожним говоритимуть зрозумілою йому мовою. Поки що я російськомовний поет - москалям знову пощастило. Серед них, до речі, багато добрих людей. Скажіть, якщо вам не подобається, не буду вас більше дратувати. Повірте, мова не винна, винні люди.
Відповісти
08.06.2023, 11:59
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1220
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2649