Беззаконие
Всё поставил на счастье, которого нет, – Завертела судьба, закружила. Мы швыряем в карман ей кружочки монет, Не до денег теперь, не до жиру. Нам теперь проиграть, как уйти в никуда, И бежит наше время по кругу. Наши спины в прицелах не капель дождя, В заваруху попал с перепугу. Пропадаем, скользя вдоль течения лет, Распадаясь на мелком, не главном. Славу жаждут глаза, ту которой здесь нет, Есть абзац без заглавий бесславный. Но чем больше монет в тот бездонный карман, Пропадают они улетая, Тем быстрее и чётче последний обман – Ни свернуть, ни отпрянуть от края. И все те, кто толкают и смотрят вослед, Вам ведь тоже по нашему кругу. Не искать нам бы счастья, которого нет! И я ставлю на бой и разлуку. И я, словно в последнем холодном бреду, Славлю смерть после горя предательств. Нет, поверь, не бывает святого в аду. Нет законов и нет обязательств.
2022-10-24 06:41:00
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8906
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10134