Когда ты умрёшь
Вот когда ты умрёшь, И кладбищенский червь улыбнётся, Над тобой пройдёт дождь – Сердцем чувствуешь смену веков, И тот пройденный путь – Он стрелой пред тобой пронесётся, И ни скинуть, ни сдуть Тяжесть тысяч противных грехов. В этот миг ты поймёшь, Боль уходит – не пить, и не кушать, Под живущих галдёж Разлагается тело твоё. Твой отец тебя ждёт, А ты снова готов его слушать, И над миром идёт Дождь, над жизнью кружит вороньё. А ты мёртвый живёшь Между прошлым и будущим миром. И в свой прошлый орёшь Перекошенным жаждущим ртом: "Я люблю, я вернусь", Но копает могильщик уныло. Это жалость и грусть, И душа просит тела как дом. Ты привык рисковать, Смерти ангел – ступай в его руки. Ты привык чуда ждать – Пусть молитвой последний твой крик. А потом будет лик, Что отменит душевные муки, Свет и мудрости миг, Всё забыть – ни забот, ни интриг.
2022-11-24 11:24:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4995
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1803