Пока я жив
Я, жив пока, всё ветку я тяну К тебе мой ствол засохший и сгоревший. Я до сих пор в одном твоём плену Тобой рождённый, на тебе висевший. В тепло твоей закопанный золы В земле я растворился прорастая, Где дули надо мною страшно злы Всех гончих псов голодных ветров стаи. Я, жив пока, всё ветку я тяну К тебе мой плод, созревший под листвою, Постигший моей сути глубину. Ты сын и дочь моя, нас было двое. Я засыхаю без тебя один, И сок мой не течёт, не будит мысли. И дует ветер – грозный господин, Тебя забравший, вечный, резкий, быстрый. Пока я жив, я руку протяну.
2023-10-23 05:32:56
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1430
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1432