Спинилася лише на мить
Володимир Мельник
Спинилася лише на мить: Секундним поглядом торкнула, Мов небом душу огорнула, Не втримавши очей блакить. І зникла... Ніби щось украла, Не залишаючи слідів На брудних сходах схожих днів, І черевичка не втрачала. Лишилось тільки покривало Небесне, згублене в душі, Та золотаві міражі, Що сонце влітку вишивало. І більш нічого... Загорнуся У хвилі вишитих небес (Щось холодно, душею змерз), Засну, зігріюсь... й не проснуся. 25.03.2021
2022-02-03 17:42:40
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Мельник
@просто веселка Красно дякую!🙏
Відповісти
2022-02-03 23:34:47
1
Ярослава Старусева
Чудовий вірш)
Відповісти
2022-02-04 12:27:18
1
Володимир Мельник
@Ярослава Старусева Дякую!🙏
Відповісти
2022-02-04 14:20:55
Подобається
Інші вірші поета
Буває інколи всіх слів замало Не заламуй картинно руки У мене в голові гуляє вітер Ну ось і все...
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16655
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5113