Спинилася лише на мить
Спинилася лише на мить: Секундним поглядом торкнула, Мов небом душу огорнула, Не втримавши очей блакить. І зникла... Ніби щось украла, Не залишаючи слідів На брудних сходах схожих днів, І черевичка не втрачала. Лишилось тільки покривало Небесне, згублене в душі, Та золотаві міражі, Що сонце влітку вишивало. І більш нічого... Загорнуся У хвилі вишитих небес (Щось холодно, душею змерз), Засну, зігріюсь... й не проснуся. 25.03.2021
2022-02-03 17:42:40
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Мельник
@просто веселка Красно дякую!🙏
Відповісти
2022-02-03 23:34:47
1
Ярослава Старусева
Чудовий вірш)
Відповісти
2022-02-04 12:27:18
1
Володимир Мельник
Відповісти
2022-02-04 14:20:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2438
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3884