Прогрес розуму
(18+)
Всі ми скоти і тварини. А знаєш чому? Бо не хочем ми розвинути себе . Твої відмовки не спрацюють , бо таким лінив не можна бути. Я ніколи не стояв на місці. І мозок розвинув так , що знаю кожну думку твою. Хоч поспорити ? Ха звісно ні. Бо надто велике ти дерьмо , щоб якийсь письменик передбачав думу твою. Чи не так зухвалий ти читач. Розвивайтесь. Ніхто не зробить в вашому житті більшого ніж ти можеш зробити собі. Хочеш гру? Створи. Хочеш смачно їсти і недорого? Вчись готувати. Якщо тупити будеш ти , так і залишишся ти одною з тисяч мух , які літають над переживаннями і не відлітають. А я вам скажу інструкцію просту. Слухай музики два типи: повільно і нормально. Повільно слухають усі , а ти попробуй нормально. Загадки розгадуй ти , а не фільми жахів дивись. Бо будеш таким дурним все життя. Я інструкцію тобі подарував , а ти вирішуй. Жити чи гнити.
2019-10-11 17:56:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4139
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3324