Прогрес розуму
(18+)
Всі ми скоти і тварини. А знаєш чому? Бо не хочем ми розвинути себе . Твої відмовки не спрацюють , бо таким лінив не можна бути. Я ніколи не стояв на місці. І мозок розвинув так , що знаю кожну думку твою. Хоч поспорити ? Ха звісно ні. Бо надто велике ти дерьмо , щоб якийсь письменик передбачав думу твою. Чи не так зухвалий ти читач. Розвивайтесь. Ніхто не зробить в вашому житті більшого ніж ти можеш зробити собі. Хочеш гру? Створи. Хочеш смачно їсти і недорого? Вчись готувати. Якщо тупити будеш ти , так і залишишся ти одною з тисяч мух , які літають над переживаннями і не відлітають. А я вам скажу інструкцію просту. Слухай музики два типи: повільно і нормально. Повільно слухають усі , а ти попробуй нормально. Загадки розгадуй ти , а не фільми жахів дивись. Бо будеш таким дурним все життя. Я інструкцію тобі подарував , а ти вирішуй. Жити чи гнити.
2019-10-11 17:56:10
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1985
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1504