Божевілля

Євген Мазурок

Я сходити з сходинок розуму почав , як Джокер весело танцюючи. Тепер неадекватний я. Ну і що тепер веселий я до останніх своїх днів. Я вже перестав чогось боятись. Я сам не знаю ким я став. Але одне скажу я точно :"Самотність ось він вхід". Вхід куди і чом саме так. А я в відповідь тихенько просміюсь. Це вхід до рослабону , а вихід із темного життя. Всього лиш ступи ти крок і ти побачиш все навколо. Це вхід до божевільної комедії , а вихід з жахливої трагедії. Якщо ти сам туда війдеш , то буде нудно й весело завжди. Але якщо ти з другом туди пішов , то ти тепер із ним генії суспільства. Якщо і хочеш ти перестати сумувати іди в цей вхід і ніколи не вертайся , а то посмішка твоя ніколи з губ не злізе. Якщо ідеш не обертайся. Знай. Це шлях для тих хто знає світ і хоче його змін. Божевілля хіба це не прекрасно.

2019-11-29 04:40:44

Інші вірші поета

Книги З першого разу Тьма Адреналін бою

Інші поети

Masha Debil

@Debilmasha

Валерія Дмитренко

@b_i_z_a_rr_e

قطة صغيرة

@Psycho_Kitt

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16365

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12962