Невпинно говірка...
Я хочу з тобою про щось бурмотіти Казати тобі як я сильно люблю Щебетати на ґанку і аж до світанку, Базікати коли готую нам сніданки Розказати як пройшов мій день Бубоніти під носа насупивши брови Гомоніти, кричати, розповісти про те Як люблю я читати щоночі. Лепетати, базікати буду з тобою А ти головне не мовчи. Розкажи мені Як це жити зі мною, такою невпинно говіркою.
2023-06-29 19:27:53
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Марта Вітовська
@Н Ф Дякую ❤️
Відповісти
2023-06-29 19:50:19
1
Seras Mark #КЗП
Який чудовий вірш, в пам'ятку залишу 😌🌸
Відповісти
2023-07-02 04:17:11
1
Марта Вітовська
@Seras Mark #КЗП Дякую ☺️💓
Відповісти
2023-07-02 04:17:49
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185