Серпанок
"Будь ласка, повертайся на світанні," — благав туман, як падала роса. І кожен раз, мов бачились востаннє... І знов, і знов, злітали в небеса. І плакали дощами хмари, Коли вона лишалася сама. Знов ніжно обіймав її серпанок В степу, доки не висохне трава. Такі однакові та різні долі, Туман з росою — це така краса! Так і у нас з тобою: одні зорі, Але, нажаль, стежинка не одна. #УМ
2020-03-22 23:35:10
37
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Марі Жаго
@Светлана Пилюк не даремно її називають солов'їна❤
Відповісти
2020-03-23 06:46:44
Подобається
Джон Сміт
Цей вірш просто супер! За мову окремий респект.
Відповісти
2020-04-01 14:41:23
1
Марі Жаго
@Джон Сміт дякую😊🍀
Відповісти
2020-04-01 14:42:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2011
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5021