Життя - це гра!
Наше життя - гра. Саме так сказав класик. По початку нашого життєвого шляху ми граємо в олов'яних солдатиків і ляльок, яких після змінюють наші однолітки. Ми граємо один в одного, безжально кидаючи поламані фігурки в вогонь. Щоб подорослішати, потрібно пройти горнило гри, влаштованій на шкільних поверхах. Там домовляються про дружбу і тут же віддають її. Перезавантаження в цій грі немає. Всі помилки непоправні. 
2018-08-14 08:57:12
6
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3482
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4765