Погляд, палаючий вогнем..
Тихі слова ... Біль, образа, ревнощі. Зима не настала, а в серці - холод, І погляд, палаючий вогнем, - Втрачаєш ти впевненість. Холодна його посмішка ... Так шкода впала ти. «Мовчиш?» - біль і гордість упереміш: Інша сторона монети. Холод, лід в погляді, полум'яному ... Страх обплутує розум. Ось він, темний, любити він не вміє! Але так оманливе горять твої очі. І серце завмирає там всередині ... Адже можна все ще повернути! І як би цього хотілося, Але неможливо провернути. Ріже, немов скальпелем, образа Твою розірвану вклочья душу ... І дивишся изподлобья ти сердито, Приховуючи, як тобі він потрібен. Тихі слова ... Біль, образа, ревнощі. Зима не настала, а в серці - холод, І погляд, палаючий вогнем, - Ти розумієш всю його безцінність ...
2018-09-19 19:53:00
15
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2656
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6378