Сни
Чи розповіси, Що у тебе в снах? Квіти як цвіли На твоїх губах? Як набухли вени Сумом, тяготою, Пальці всі примерзли До надій зимою. В березні розтануть, В квітні потепліють, В травні в твоїм саду Листячко пригріє. І біленька сукня, Наче цвіт вишневий, Буде дівувати У думках рожевих. Сниться тобі шелест Наших поцілунків? І душі той вереск, Що кричала лунко? Лунко, дзвінко й тихо, Сором серед люду. Тільки нам не сиро Від гнівного гулу. Хай кричать в сорочку, У шматок тканини, Сплетені із льону, Склеєні з довіри. Снилося тобі Як ми скрізь літали? Як ходили босі По земному краю? Як торкались неба? Як пісень співала? Снишся мені, леле: Ніжно цілувала.
2019-03-10 01:25:45
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Rachel Ranral
Як це гарно!)
Відповісти
2019-03-10 11:05:03
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3834
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1744