Лист. Свічка. Серце
Пишу листа. Той віск дрібної свічки
Все тихо капає – й пожовк папір;
Не знає, грає, мріє теє личко,
Я дивлюсь: зна його ж-бо звуки лір!
Чи ні? Чи так? Чарує ту годину,
Коли погано було, все пекло…
Я наче і не хочу, все до тебе лину,
Боюся, щоби серце не вдало!
Щоб не заграло полум’ям блаженним
На тому місці, де тепер вода!
Боюсь його, боюся дуже й вельми,
Немов то цілить темная стріла…
Куди летить, куди ж вона уп’ється,
Чи відвернути погляд, чи дарма?..
І вже не заспокоїтися серцю,
Яке болить - або й того нема…
Утратив я його, згубив. Посіяв!
Десь проросли незнанії стежки.
Хтозна, куди іти - але я вірю,
Що з кимсь воно назавжди. Навіки!
30.09.2018
6
0