Було і немає
Man Vi
Рятуєш мене від прокляття Ти сердцем, губами і чаєм. Частуєш плаксиве маля Цілунками поза всім часом. Горнутися в твоє тепло, У кучері можна всю вічність. Під каву і фільм на Різдво Краса заблистить першим снігом. Горнутись, горнутись, горнутись — Кричати без сенсу й упину. Відлуння най котиться всюди, З народження свого й до згину. А знаєш, воно то так є: Прокляття було і немає На кухні вже вистиг наш чай Лиш погляди нас зігрівають.
2018-11-18 22:39:34
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Rachel Ranral
Як гарно 😍
Відповісти
2018-12-28 21:22:17
1
Інші вірші поета
Птаха Спинись на каміні Обіймати троянду Altanka
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4377
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1331