Квітка Н.
Романтизм героїв з прочитаних віршів Вони ідеальні, вони за нас чищі У них є мотиви і спротив режиму У зла нема шансів, добро є красивим Стою проти дзеркала з середини ночі Торкаюся шкіри, закручую коси Хіба лиш наблизитись ненароком губами Та я і не вартий себе обійняти Вийшов в пустелю засипану пилом Не тутешні ці люди, чого поруч із ними Чого маю плутатись лабіринтом на рівних Дайте пароль до невидимих дверей Де за ними, нарешті, буде все як по-маслу Індуїзм би прийняв мене у вищую касту Прокинься в трамваї, пробий свій квиток Поринути в мрії - повітря ковток Зібратися, вийти, навіть всміхатись Годин вісім у рабстві, достойно триматись Не зважати на тих хто нижче за класом Планую вікенд цього тижня з начальством. І ось я у дома, мовчанка, почуй . . . . . Ну ти хочаб спробував, не зважай що не вийшло Не всі індивіди здатні відчути Здатні поринути в музику тиші. Тут все як треба, кожна дрібничка на місці Речі розкладені за алфавітом Тут моє місце, фортеця, планета Де я закон і вибухова комета Дістаю свій рукопис - молитовник і біблію Де мною сказано у прозі і віршах Там усе правильно, як має бути Я на вершині плебейного світу Тут я викопую моря до ядра А насипом створюю гори і скелі Тут я пускаю вітри у поля Тут я зливаю дощі на пустелі. Гортати сторінки власних історій Торкатись себе там де не можна Горе самотності мені не знайомо Я сам собі - товариство найвище.
2024-01-23 01:27:01
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2669
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4618