Хостел
Пріючи зупиняюсь посеред дороги Тягну сумки у місце де крапка на моєму смартфоні Новий хостел, авжеж, ну хоч не на дворі Не забути спитати від вайфаю паролю. Зупиняюсь перед залізним парканом Зухвалість пропала Мрію про сигарету Нарешті приймає мене якась дама Потягало її життям напевно. Жалкую, невдовзі, що не слухав ту жінку З повним мішком шукаю вбиральню Вриваюсь в кімнату де є добрі люди Схоже завадив їм, та все ж підказали. Пройшовся районом, в такому не був ще Не був як жилець, а так звісно ходив Всюди лиск автівок, акуратні газони Відчував себе злодієм серед тих хто це життя приручив. Кімната забита, всі сплять перед працею Гори сумок під столом і ліжками Веду себе тихо, лягаю на нижню Яка дивна удача, не люблю високо спати День другий, 12-та, не дихаю носом З вакансією мене таки намахали Читаю дурниці що пише куратор Не довга зупинка, час знову речі збирати
2023-10-26 12:58:49
0
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4984
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3923