Слон

Mamutova_Kistka

Бовтихатись в желе понад два роки Продумай вперед свої непевні кроки Лоно матусі стає все тіснішим Сто кіл вже в мені, час дорослішать Час зазирнути в широти савани Три дні коло батька сміливо чекати Його бивні тепер - ліки від раку Його кістка дочок вождів прикрашає Чи може я вийду в тропічному лісі Піднесу очі вгору щоб зливи напитись Нахабно залізу на гарненьку самичку Свині визжать, видіння пропало В назві моїй дві пари злих літер Бачу лишень таку розшифровку Сльози Людина Орати Незграба Цар Олександр, не роби з мене раба Я не зламаю зграї кінноти Я не вкушу нефіліма за литку По правді зовсім не син мастадонта Шкіра моя - пергаменту плівка Очуняв, стає все холодніше І тут неприємна думка спіткала А що як те чим звав я домівку Черево клячі з дешевого цирку Шість років болю ремесло призначає Бути ручним, розуміти команди Робити з вершини сальто до прірви Бути щасливим, не хотіти вмирати Я б насадив кожну людину На бивень кожного з клонів Ґанеші Я ще не знаю хто та тварина Та вже відчуваю до неї огиду Холод просяк мене до кісток Запах заліза вийшов із кров'ю Бачу ґратовані стіни загону І репортерів, чемних зі мною Сьогодні напишуть на чистім папері З останнього дерева що зрубали в Тибеті "Народжений штучно, успіх науки Живий та останній слон на планеті." Присвячено Мілі

2023-12-10 21:17:10

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2467

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2009