Твій сон
Постійно він сниться тобі, Крізь заплющені очі пролазить. Він простий, примітивний але, Цей сон запам'ятаєш назавжди. Ти йдеш по грунтовій дорозі, Всюди де кинеш ти взор прорастає трава Це безкінечні поля, і немає їм краю, (Мов вся планета Земля, це суцільні поля) Але не пейзаж привертає увагу, Ти не відриваєш свій погляд від.. Від дівчини, що йде пред тобою, Гуляє з тобою, але не говорить, просто іде. Ти ніколи не пам'ятатимеш обличчя її, Воно залишеться тайною сна. Ти бачиш тільки постать її, гарну осанку Біле плаття, гарного чорного хвоста.. Цей сон, він переслідує мільйони хлоп'ят, Що нещодавно почули про чисте кохання. Вони начитались казок про принцес, Вони бачили фільми, їм розказував тато. І ось ця дівчина що постійно у сні, Вона є ідеалом єдиним, Потім шукаємо ми, Хоч трохи схожу на неї. Хтось находить, хтось ні, Але пам'ятаємо ми все буття Про перше кохання, що завжде у сні, Про той ідеал, що нереален в житті..
2023-04-23 22:02:27
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Хонна
Цей вірш не відноситься до вічних, цей сон відноситься до мене, і до інших хлопців чоловіків. Багато хто бачив цей сон, у кожного він відрізняється трішки, але завжди щось схоже..
Відповісти
2023-04-23 22:03:29
1
Сандра Мей
Неймовірний вірш 🤩 В ньому щось є, щось що заворожує та чарує.
Відповісти
2023-08-11 05:37:52
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2364
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1930