*******
Хонна
Твої очі мов ті світила, розбурхали душу мою, А серце билося так швидко, що навіть більше не могло. Ти прийшла до мене із нічого, і змусила відчути мене, Що кохання - це реальність, а не просто букви на вітру. Ти не знаєш, як могла б так мене вчарувати, Але все, що знаю я - це те, що я люблю.. тебе. Ти дала мені моє життя назад, коли я його втратив, І тому я дякую тобі, душа моя рідна.
2023-02-28 18:13:20
2
0
Інші вірші поета
**** Вигорів Ἄνιβις (Анубіс) Стан душі
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Shantilly
@Shantilly
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1771
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1994