Пробіжка
Хонна
Ранок, ще сонце не зійшло Тільки перший промінь Зазирнув мені в вікно. Я сидів собі на ліжку, Намагався розпахнути очі. Я збирався на пробіжку.. Йшов по вулиці до стадіону, Всюди напівтемрява, туман. Птахи вже почали розпівуватись, А я ще позіхав. Стадіон, розминка, сонце в очі. Навушники вдягнув, музику вімкнув. Трава в росі, тож ноги змокли. Я побіг, востаннє позіхнув.
2023-07-16 11:44:21
3
0
Інші вірші поета
Місто Єв.Геній - найкращій друг Вона Стан душі
Інші поети
Asya
@gunes_aydin
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2789
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3290