Тріолет 37
Шматують землю урагани, Січе і креше градом з куль. Огнем цвітуть, горять тюльпани, Шматують землю урагани, Запечені терзають рани... Гуркоче, розмовляє "нуль"... Шматують землю урагани, Січе і креше градом з куль... Тут смерть собі будує храми, Простерла мору чорну тюль... Насліддя — цвинтар з прапорами... Тут смерть собі будує храми, Двохсотих височать кургани... Крик вороння — не спів зозуль... Шматують землю урагани, Січе і креше градом з куль...
2023-09-23 03:47:53
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
@Н Ф Дякую...
Відповісти
2023-09-23 09:01:39
1
Лео Лея
В шістнадцяти рядках Реальний біль та сум, І правда ця гірка Кривавими сльозами Тече через серця І, мов шалений струм, Вертає з небуття Душі і тіла шрами... Читаючи 😢
Відповісти
2023-09-24 20:34:33
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Вічна пам'ять загиблим...
Відповісти
2023-09-24 20:40:53
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4913
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1372