Сонет 13
Микола Мотрюк
Жива Астарта по землі ступа, Падуть під ноги владарІ і слуги, Із горя залицяльники рвуть чуби, А фанів і підписників — орда! Та в серці — морок, вічна мерзлота, Фальшива усмішка зціпила зуби... Немов, серед зими холодні груби, Така ж і задубілая душа... "Ми виросли..! Нам Батько непотрібний, Як і Його непотріб жалюгідний..!" — Такі сьогодні вже слова звучать. Тоді жалієм за минулі вчинки, Коли на днях вже власнії поминки. Й приходимо з питанням: "Чи простять?" Бог стукає у двері — все даремно. І світло в хаті все ще не померкло, Та нIкому відкрить: всі, ніби сплять. 14.07.20
2021-07-10 12:59:03
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Вірш забираю в "Обране" 👍
Відповісти
2021-07-10 14:01:45
1
Інші вірші поета
Сонет 1 Тріолет 22 Сонет 51 ***
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16037
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9458