***
Микола Мотрюк
Повільно небо в тиші меркне... Жаринки мерехтять здаля, Немов Карпат єство безсмертне, Мов саламандра вогняна — Гірські хребти в хатках поснулих. Блукаю полем за селом, Мов, спогади знайду минулі У сріблі місячнім тайком... Та загубилися веселі, Залúшилися лиш сумні, Поглибше заганяють в землю, Ще мить — я на пекельнім дні... По серцю, мов би, гострим лезом, Попався, наче щур в капкан, В нутрі глибока порожнеча Огнем холодним обпіка, І розростаєсь невблаганно Все пожирає, душу рве... Кричи щосили — усе марно, Ніхто не чує й не прийде... А мертва тиша огортає, І в крик страшний перероста, Оглушливий, стогласий... Давить, Стискає залишки тепла, Душі зболілої останки. Скотились сльози по щоці, Сухі, немов морозні ранки... Я, наче, в пеклі, й на землі... 09.10.2019
2021-07-10 11:50:11
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Душевні муки бувають дуже болісними.😑
Відповісти
2021-07-10 15:10:46
1
Інші вірші поета
Сонет 4 Тріолет 5 Тріолет 51 Сонет 17
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3731
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833