Mer
Lyly
La mer, sauvage et si dominatrice. Je la contemple de mes yeux émeraudes. Je la respecte profondément, elle est impérieuse, digne. La brise matinale qui souffle secoue mes cheveux et caresse ma peau pendant ma contemplation. Ce moment est doux, agréable. Je sors la flûte que je garde toujours avec moi, mon instrument fétiche. Dès les premières notes, j'ai l'impression que mon âme se fond avec l'air marin et deviens écume. Une écume éternelle qui brille d'une douce lueur verte.
2020-10-18 20:42:11
6
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Kotodama
Court, mais beau 🌠 J'adore, J'attends tes textes et poèmes avec impatience ❤
Відповісти
2020-11-12 05:28:29
1
Lyly
@Kotodama Merci ! ✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨ (Que de pallaites ma foi...)
Відповісти
2020-11-12 05:39:11
1
Kotodama
@ Lyly De rien ! 🌠✨🌠✨🌠
Відповісти
2020-11-12 05:39:42
Подобається
Інші вірші поета
Jamais Touchée, coulée Sens unique Nous détruisons...
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
Anna Tykholiz
@westofcoast
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2468
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4941