Jamais
On dit souvent de ne jamais dire jamais. Mais voici quelques phrases pour lesquelles il est OBLIGATOIRE de l'utiliser. Jamais je ne te laisserais me briser. Jamais je ne pleurerai pour quelqu'un qui n'en vaut pas la peine. Jamais je ne me dirai que quitter ce monde serait favorable pour eux comme pour moi. Jamais je ne te laisserais tomber. Jamais je ne partirai sans faire de bruit, te laissant dans les décombres de nos bons souvenirs passés. Jamais je ne souhaiterai voir mon corps s'écraser en contre bas des rochers pointus. Jamais la drogue ne deviendra une addiction pour moi. Jamais je n'essayerai de te tirer vers le bas pour remonter. Jamais je ne tomberais en t'entraînant avec moi. Jamais je ne te planterai un couteau quand ton dos sera tourné. Jamais je ne te ferai de mal, jamais je ne me ferai du mal.
2020-11-11 11:24:48
9
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Roi De Libertad
😂
Відповісти
2020-11-11 21:45:21
1
Kotodama
Très bien écrit, j'aime beaucoup ✨
Відповісти
2020-11-12 05:12:26
1
Lyly
@Kotodama Merci, c'est gentil ^^ heureuse que ça t'ai plu ^^
Відповісти
2020-11-12 05:30:44
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12050
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4578