...
Далеко я блукав, втрачені ідеї шукав. В думках картини малював Та сам в тунелі заблукав. Притихло все, здалося дивним, кожна хвилина мов ріка, текла. Завмерло все здалось безживним... Розсипались коштовні перла. А я дививсь на мертве море І серце билося чимдуж Воно було таке самотнє І я вглибінь його пірнув. Та ось на повні груди повітря я вдихнув. І тихий шепіт я почув. Немов зі мною говорили хвилі Та не спроможні були донести, вони людині. І я згадав, як у дитинстві Шукав те саме місце В моїй душі воно довічне. Залишу все і попливу, покину навіть свій човен. Не знаю скільки проживу Дружитиму із сонцем!
2023-12-27 11:13:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8036
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7492