...
Далеко я блукав, втрачені ідеї шукав. В думках картини малював Та сам в тунелі заблукав. Притихло все, здалося дивним, кожна хвилина мов ріка, текла. Завмерло все здалось безживним... Розсипались коштовні перла. А я дививсь на мертве море І серце билося чимдуж Воно було таке самотнє І я вглибінь його пірнув. Та ось на повні груди повітря я вдихнув. І тихий шепіт я почув. Немов зі мною говорили хвилі Та не спроможні були донести, вони людині. І я згадав, як у дитинстві Шукав те саме місце В моїй душі воно довічне. Залишу все і попливу, покину навіть свій човен. Не знаю скільки проживу Дружитиму із сонцем!
2023-12-27 11:13:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1805
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2030