Dreams

Lucy

Погасла остання зоря, Зникла мрія моя, Потонула в синіх небесах, Пробувала в чужих майстернях. Через барви кольорів, Шепотіння слів Шукала я картину Зазирнувши в непроглядну шпарину Я відшукала книгу. І знову забриніла музика, Почувся звук клавіш піаніста, Торкнулася рука старого папірця Заворушилася серед сторінок мрія моя. Погасли вогні в кімнаті, Втратили красу свічники сріблясті, Спинилася рука, торкнулась олівця, Намалювала обличчя Чисті риси, посмішка на вустах Спокій в сірих очах. Дівча дивилося на мене крізь століття Чи може марилось мені, Чи це робота олівця? Чи нові мрії створені приємні? І знову засвітилася зоря в темному небі Всі мої мандрівки стерті. Моє бажання жити в тиші Бути з кожним в мирі. Мені потрібно відновити сили, Щоб позбутись вічної зими. Я хочу тішитись довколишньому світу Щоб запалити свою свічку.

2023-12-22 21:54:47

Інші вірші поета

Душа ... ... Невідомий світ

Інші поети

Оксана Горобець

@vidma

Marco Lori

@Travique

Цірук Тетяна

@tsirukt

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8043

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

7505