Думки
Як хотілося мені, Знову бачити теплі дні Пробувати серед тиші Чути птахів голоси, Торкнутись дерев кори. Та здається це простим Не потрібно це нікому В моїх думках видається казковим. Не знайти серед люду підмогу. Небо спалахує сяйвом яскравим Місяць по небі тихо пливе Мати кидає словом прощальним... Серце вдарунок своє віднесе. І пропадуть сльози печальні Враз на душі полегшає тобі Спогади в розумі такі туманні Вітром розвіяні думки твої.
2024-01-17 11:02:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1101
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1421