...
Lucy
Як хочу жити я в спокої І миру бачити на землі Перебувати в теплому колі сім'ї Бути в далекій від війни оселі. Як хочу бачити я радісні обличчя І спокій у людських серцях Та дощ печалі сильно полився. Пройшлася кров по венах. Завмерло все, здалося дивним, Несправжнім, тихим повністю сірим. І смерть блукала серед людей Забираючи серце із грудей. Війна тривала і пекла Ковтала кожен кілометр Допоки кров'ю покрилась земля Рука не втратила пістолет. І скільки смертей оплакували люди, Втрачаючи розум, через розлуки. Зламалися крила, гублячи сили, Всі м'язи напружено нили. Небо сіре замовкло серед тиші Обличчя здійнялися вгору Покинули землю вбивці, прислухаючись до голосінь хору. І все заснуло вічним сном , зустрілося із смутком. Та все закінчитись встигло І зло із міста зникло.
2024-01-01 19:01:28
3
0
Інші вірші поета
... Спокій серед буревію Країна емоцій Невідомий світ
Інші поети
dila mayne
@fuckmeziam
Elae Marks
@Elae_Marks
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5551
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4536