...
Як хочу жити я в спокої І миру бачити на землі Перебувати в теплому колі сім'ї Бути в далекій від війни оселі. Як хочу бачити я радісні обличчя І спокій у людських серцях Та дощ печалі сильно полився. Пройшлася кров по венах. Завмерло все, здалося дивним, Несправжнім, тихим повністю сірим. І смерть блукала серед людей Забираючи серце із грудей. Війна тривала і пекла Ковтала кожен кілометр Допоки кров'ю покрилась земля Рука не втратила пістолет. І скільки смертей оплакували люди, Втрачаючи розум, через розлуки. Зламалися крила, гублячи сили, Всі м'язи напружено нили. Небо сіре замовкло серед тиші Обличчя здійнялися вгору Покинули землю вбивці, прислухаючись до голосінь хору. І все заснуло вічним сном , зустрілося із смутком. Та все закінчитись встигло І зло із міста зникло.
2024-01-01 19:01:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4985
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5107