Clairvoyance cristallisée
Lucasol Tale
Je suis enfermée, Enfermée dans un magnifique cristal Il brille de mille feux, Et ses couleurs reflètent toutes sortes de moments merveilleux. Des souvenirs, Ils ne sont pas de moi, Mais ils sont soudés dans mon âme. Je ne peux rien faire pour les détruire. Cette tempête du temps se déchaîne en moi, Si bien que je n'arrive plus à distinguer quoi que ce soit... Du rêve ou de la réalité. Qu'est-ce qui est faux ou vrai ? Je ne sais plus Mon histoire s'est effacée, Je n'ai plus aucun passé. Dans ma prison de temps, Je ne peux pas penser correctement. Je ne peux pas marcher, Ni penser, Ni rêver. Je vois tout Je sais tout. J'aimerai hurler, Mais mes lèvres sont scellées. Songer à fuir est illusoire. Je n'aurai jamais de victoire. Même mon identité est fondue, Dans les flammes infernales de ma peine Je peux juste me rappeler de mon nom Nour Mais il ne va pas rester pour toujours. Les espoirs sont illusoires, Je perds ma propre mémoire.
2020-10-27 19:16:59
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Lucasol Tale
@ℭ' Merci beaucoup !
Відповісти
2020-10-27 19:40:07
Подобається
KAYSEE
Ow mais c'est magnifique !!! J'aime vraiment beaucoup ce que tu fais ✨
Відповісти
2020-10-29 20:11:37
1
Lucasol Tale
@KAYSEE Merci beaucoup ^^ ! Ce n'est ni plus ni moins que la triste histoire d'un de mes personnages
Відповісти
2020-10-30 09:17:05
1
Інші вірші поета
Pensée personnelle Pureté trompeuse Solitude Mon petit soleil
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1526
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4967