Wake me Up When Im Dead
All of us lived in the world,but lived in different country All of us have friends,but no one still loves me I'll be lying on my bed waiting the rose to get stuck in my head. So please stop judging cause i know no one loves me Waking up in the darkness makes me feel kinda dizzy So dont wake me up until someone will hit me People always talk with a thousand word,but one of your friends talks with a one word. And that is 'Dead'.They said you don't belong here. You know a thousand word wouldn't hurt me,but with a one sharp word. That'll totally kill me,i know its not the end of our world and its not the end of our soul But i think i'll be rotting in the shadow of darkness. Waving goodbye then suddenly fades away. So wake me up when im dead, Cause i'll be lying still on my bed.
2018-09-10 23:53:40
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lorraine
Awww thanks!Im not sad though I just want to express people's emotionAnd i have a sad mind so yeah
Відповісти
2018-09-11 01:18:59
Подобається
Girly M
This is deep.... Perfect 👌
Відповісти
2018-09-11 19:22:18
1
Інші поети
Алина
@Alina_Krasnobaeva_
Moi
@Moi_2000
Фія
@sofiaaa_k
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3848
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4534