Depression
Lorraine
They say its fine your gonna be alright,how can you say that if you dont even know TIME People with a happy life doesnt even understand people with depression. They thought its easy to remove the pain and sadness away. Its very hard you know,depression is like a demon Once they see you walking around in the darkness,they will bite you with no reason It takes time to make the demons go away,they will leave if you will pray They are chasing me whenever i want to be happy,memories are flashing to my mind until someone shout at me and say sorry Sorry isnt enough,i can forgive you but i cant forget,That's why everytime you come near me ill swear you'll regret Its not the end of the line,its not the end of the time,its not the end of the world and most of all its not the end of our soul
2018-08-31 02:31:38
19
30
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (30)
Cheyanne Jones
I tried
Відповісти
2018-09-06 02:43:46
Подобається
Lorraine
@Cheyanne Jones i think you need my help
Відповісти
2018-09-06 02:45:16
Подобається
Cheyanne Jones
Um ok
Відповісти
2018-09-06 02:47:04
Подобається
Інші вірші поета
Give Up Summer And Snow The Real Face Split Personality
Інші поети
B I
@boredintrovert
Maks Skalozub
@Max_Skalozub
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1745
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15901