Вже крик душі
То нелюди і виродки! Вони народжують собі подібних. Немає там людей нормальних. То взагалі не люди. На планеті великий апендикс. Чорна пляма. Як її здихатись? Брати? Ніколи ми їми і не були! Ми різні. Ми люди, а вони - ні! Ми мріємо рости і розвиватись, А вони вбивать і напиватись. Грабувати, руйнувати, ґвалтувати! Хіба то люди!? То вампіряки! То нечисть на Землі! Не лиш вояки, а й їх жінки, батьки... Вони усі однакові! Державою ображені. І ціль, нажаль, це - ми... росія, навіть, не гідна своєї землі. Прибрали б свої там срачі! Не "вєлікая расія", а стадо баранів! Та ще отримаєте ви Божий гнів.
2022-10-05 18:02:50
6
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13379
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3690