А ми малі були...

Лєна

А ми малі були І іграшками грались. Тепер дорослі ми, Дитинство забувалось. А ми малі були І ми тоді не знали... Тепер дорослі ми, І умиваємось сльозами. А ми малі були Цукерки їли І сміялись. Тепер дорослі ми Про мирний день забулись. А ми малі були, Відповідальності не мали. Тепер дорослі ми І звести не можемо кінці з кінцями. А ми малі буди, Дитинство було в мирі. Тепер дослі ми І на яву ці страшні війни Я хочу бестурботного дитинства для дітей своїх! Я хочу миру, не боятися за них! Я хочу, щоб не зламалась їхня віра в краще! Я хочу, щоб ми прокинулися вранці, А в телефоні пам'ять, щоб була забита Від новин, що вже мир- закінчилась війна!

2023-11-14 15:30:26

Інші вірші поета

А ось вона- та чупакабра Брат Колись вона тебе кохала Таки зустрілись)))

Інші поети

Hannah

@hananahQbanna

Plzdrinkmypapaaa

@Plzdrinkmypapaaa

Аня

@Ann_000

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

864

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

101

11839