Лист
Я знов пишу собі листи, В рядках складаючи думки. Шукаю в них своє буття, Заплутане та не відоме. Щосили пробиваю шлях, Аби знайти хоч щось хороше. Що сталось з нами, невідомо, Хто став знов жертвою брехні. Скоріш за все я загубилась, В тій купі бруду між людей. Не помічаю світла в небі, Лиш темрява вона ж одна. Той промінь світла, де він чуєш? Залишив дім мій без вагань. Дні линуть швидко і невпинно, А ніч закутує мій світ. Навіює мені щомиті, Ті довгі й невимовні сни. Коли у них звучить надія, Реальність тяжко віднайти. Невдовзі все пройде, я знаю І лист відкину я, кудись. Бажаю світла в свому серці, Піду за покликом душі. Шукатиму бо поруч віра, Вона дає мені життя. Щоб там не було я прорвуся І буду сильною, клянусь.
2020-12-19 14:35:03
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5965
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5252