Лист
Я знов пишу собі листи, В рядках складаючи думки. Шукаю в них своє буття, Заплутане та не відоме. Щосили пробиваю шлях, Аби знайти хоч щось хороше. Що сталось з нами, невідомо, Хто став знов жертвою брехні. Скоріш за все я загубилась, В тій купі бруду між людей. Не помічаю світла в небі, Лиш темрява вона ж одна. Той промінь світла, де він чуєш? Залишив дім мій без вагань. Дні линуть швидко і невпинно, А ніч закутує мій світ. Навіює мені щомиті, Ті довгі й невимовні сни. Коли у них звучить надія, Реальність тяжко віднайти. Невдовзі все пройде, я знаю І лист відкину я, кудись. Бажаю світла в свому серці, Піду за покликом душі. Шукатиму бо поруч віра, Вона дає мені життя. Щоб там не було я прорвуся І буду сильною, клянусь.
2020-12-19 14:35:03
3
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8494
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12477