Демони
Демони з'їдають нас зсередини і розпорошують наше єство, Розвели суцільне пекло і палять те, що в душі зросло, Крик про допомогу застиг у психоаналізі мрій, Свідомість бореться у протистоянні демонічно-янгольських стихій, Демони, не роз'їдайте душу того, хто живе у найглибшому куточку серця мого, Не розщеплюйте ніжні порухи сутності його, Доторкнувшись руками, ми увіковічнемо наш секрет, Хай вічно живе у моєму фантастичному поет, Демони, не чіпайте райських снів того, хто в серці живе, Якщо вам треба жертва - беріть мене, Всі ваші хитрощі я вже знаю, Мечем прекрасних мрій і дум, вам подолаю.
2021-06-08 18:53:55
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro 🥺🥺🥺🥺🥺
Відповісти
2021-06-08 19:03:45
Подобається
RETURN Зігфрід#ВGD
Чудовий , стильний вірш
Відповісти
2021-06-08 20:26:45
1
Lelyana_ art
Відповісти
2021-06-08 20:27:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2145
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4429