Пісня: Ангелам нельзя любить на українській
Хмари затягнули місяць Гори укривши хмарами Зірки падали ... І розбивалися об камінь Яскраве світло зліпив хвилі запалюючи море Яскравий слід повісті Тільки в до-мінорі Упав на землю втомлений Він від болю стогнав І думки тільки одні Що це життя фінал   Падає сніг на рани Але чомусь не тане ... Помирати напевно рано Кров землю живить Він подивився на небо З останніх сил... Побачив яскраве світло Який його так зліпив Поруч стояла дівчина У красивому білому платті І німфа золота Кольори сонця на заході Дотиком руки Теплим, ласкавим, ніжним, Що зігріє холод Навіть гір снігових Серед хвилин бунтівних Все було як уві сні вона попрощалася І розтанула в темряві ... Ангелам не можна любить, небесні правила такі Але ти пам'ятай що я чую кожен подих і стогін твій В радості і в біді поруч тільки з тобою Бережу тебе я ангел-хранитель твій Промені сонця раннього На місці ран його Але немає вже тієї дівчини Що в серці його поранила Залишилися тільки в пам'яті Хвилини того вечора Минуло чимало років З моменту їх останньої зустрічі І кожен день на місці З надією на чудо Він сидить біля моря Слухаючи його етюди Коли зійде місяць Ось уже як 8 років Чекає коли прийде вона Але її все немає і немає Через роки поневірянь Все одна за одною випробування життя Він повернувся додому І ніби все як завжди Світить тойх ж місяць Але чогось не вистачає Ніби в серці вона Не знайшов собі місця І побіг до берега Він її знайде І в це вірив він І десь там далеко Уже знайоме світло На тлі місячного неба її силует. Ангелам заборонено любить, небесні правила такі Але ти пам'ятай що я чую кожен подих і стогін твій В радості і в біді поруч тільки з тобою Бережу тебе я ангел-хранитель твій
2018-11-08 15:06:58
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ledi_Alina03
Сожалению нет
Відповісти
2018-11-10 11:41:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1291
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9037