обери власний фінал
ти знаєш, що можна вигадати нового бога та навіть самому стати тим, на кого молитимуться кілька паств. написати віршовану біблію-2, де свавільні місткі цитати марним ілюзіям скинуть ментальний пас. можна пробути вигнанцем у власної вбивчої думки, бачити вихід нестерпний (проте ясний) з надто гарячих невизначених стосунків, що підсвідомо транслюють уперті сни. можна писати посвяти, допоки лишились сили на жалюгідні благання заздалегідь призупинити прощання. завжди просила, тільки покинувши гру, не спинити хід. можна забути важливе, чужою людиною без контексту стати нарешті. згубитися поміж зір, спогадів домовину закопуючи гротескно в жменях мовчання, розчинених у сльозі. можна без тями любити та в серце вганяти палі. термін залежить від волі. давай парі: день, коли я збагну, що нарешті нічого до тебе не відчуваю, стане для мене {останнім/червоним} в календарі.
2021-10-25 08:54:50
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Last_samurai
щиро дякую!
Відповісти
2021-10-26 20:15:32
Подобається
Last_samurai
Відповісти
2021-10-26 20:15:48
Подобається
Last_samurai
@Джон Сміт сам розчарований😃
Відповісти
2021-10-26 20:16:56
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2138
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2811