нічні протяги
Last_samurai
кумедно, коли просинаєшся тінню з минулого, а голос хрипить забутим. заведено так: зайві друзі обнулені на кнопці escape особистого пульту. принаймні, коли вже не маєш ніякого значення, безкарними будуть дії. минай мене. на вчинках щасливці навчені. так може на мить зрадієш?
2022-10-01 20:02:01
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Лео Лея
@Last_samurai Я не такий вже великий поет, щоб геть, але, чесно кажучи, на даний час чомусь не можу писати. Наче завмерло, затихло все всередині. Рііідко щось пробивається... Ніби вичікує чогось.
Відповісти
2022-10-01 20:27:25
1
Last_samurai
@Лео Лея цілком розумію, тим паче, нам всім є чим зайнятися поза творчістю
Відповісти
2022-10-01 20:27:57
1
Лео Лея
@Last_samurai Це точно.
Відповісти
2022-10-01 20:30:35
Подобається
Інші вірші поета
057: І Не кажи (ні)/кс3 Не/зрозумілий перформанс/глибоко нічний кс3 Моїй повії/кс3
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1501
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2018