Не/стримуй/кс3
Last_samurai
Я хочу стриматись, й не можу: Гіпнотизує глибина. Якби її торкнулась дна Одна. Бо ти не поруч. Боже, у молитвах лиш гріх луна. Бажає справдитись безодня: Її щоночі ревно зву. І ледве чутний хижий звук Перекладу на "так" сьогодні. Ти мрієш бачити крізь вікна Своїх надщерблених жахіть, Як пам'ять робить хресний хід. Давай її для тебе вимкну. Тверезу тугу й п'яну хіть Зумію стримати в надію, На попелище всіх турбот Перетворю страхи от-от. Чому ж на себе це не діє? В моїх судинах тиск підскочив, Німіють пальці мов дурні. Всі рецидиви - навесні... Я можу стриматись, й не хочу... Прошу, допоможи мені.
2021-04-13 06:44:19
13
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Last_samurai
@ϟiegfrieda ϟchloϟϟmann 🙃 будут, специально для тебя😎
Відповісти
2021-04-13 13:43:04
1
Last_samurai
@ϟiegfrieda ϟchloϟϟmann и даже перевод
Відповісти
2021-04-13 13:43:11
Подобається
Last_samurai
@Лео Лея дякую за тонке сприйняття 🌞☺️
Відповісти
2021-04-13 13:44:54
1
Інші вірші поета
/замість трьох крапок/ неважливе/кс3 Оптимістичний/кс3 легковажність
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9157
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4837