Музі

Last_samurai

Допоки у тебе - я, Не знаєш, куди таке "щастя" діти. Втомившись від ігор, в яких всі - діти (То зброя страшна моя). Допоки ми живемо, Змінити можливо іржаву вічність. Дивитись на небо (чи просто в вічі), Щоб відображатись, мов У дзеркалі пелюстків Взаємо(реалій)порозуміння. Себе віднайти у зображень зміні. Подібні ж-бо ми такі На радість чи на біду? Поняття ці (начебто) суб'єктивні. Рядками строкатими (в них застигни) Я знову наївно йду, Щоб перестраждалий вірш Закинути щедро тобі під п'яти. Оціниш? Захочеться розіп'яти? Такий собі пряник. З'їж. Навколо свистять кнути І тереном шлях до зірок сповитий. Та можу писати талановито, Допоки у мене - ти.

2021-01-13 13:26:13

18

50

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (50)

Last_samurai

@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) 😂😂😂

Відповісти

2021-01-19 06:20:09

1

Last_samurai

@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) вот тебе приблизительный: Пока у тебя есть я, Не знаешь, что делать с подобным "счастьем". Устанешь от игр, как дитя отчасти (Опасна игра моя) Пока мы ещё живём, Под силу менять эту ржавую вечность, Смотреть на небо (или просто в глаза), конечно, Чтоб отражаться, будто В зеркале лепестков Взаимо(реалий)(не)пониманий. Себя отыскать в метаморфозе из отражений, Ведь мы так похожи На счастье иль на беду? (Понятия эти так субъективны) Ты пёстрыми строчками в них застынь, и Увидишь - опять иду, Чтоб перестрадавший стих Без чувств сожаления бросить тебе под ноги, Оценишь? Или разопнёшь, как многие? Такой себе пряник - съешь! Вокруг всё свистят кнуты. И путь к нашим звёздам всегда тернистый, Но буду писать и талантливо я, и чисто, Пока у меня есть ты.

Відповісти

2021-01-19 06:49:42

1

Лео Лея

М-да... Важко, ох і важко приходиться творчим людям, а їх Музам ще важче... 👍☺️

Відповісти

2021-07-06 17:42:10

Подобається

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1169

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

61

4

8435