ми обираємо?/кс3
ти обираєш футболку собі до стилю, я - анестетик, від котрого не помру. втратити час дуже легко, схотівши сильно щирістю обізвати ментальну гру. я обираю слова з недоречних літер, ти обираєш важливий доречний зміст. майже скінчилося це ідеальне літо, вересень пхає у справи свій жовтий ніс. ти обираєш перформанс під тиском вражень, хресну ходу між регістрами перших шпальт. я обираю послухати, та не кажеш, що закривається серце немов гештальт. ти обираєш реальність і несвідомо серед ілюзій будуєш міцний палац. в ньому завжди почуваюся наче вдома, та чи потрібен був стінам такий баласт? я обираю компанію до вподоби: зі сторінок незабутньо цікавих книг. навіть якщо не написані надто добре, хочу зустріти тебе на одній із них.
2021-08-23 06:08:08
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Last_samurai
@deni_california у меня есть парочка жутких книг на примете для обмена😂
Відповісти
2021-08-25 13:07:54
1
Last_samurai
🙃🙃
Відповісти
2021-08-25 13:08:11
Подобається
deni_california
@Last_samurai Надо Ремарка мне на обмен,ибо нет сил его читать 😭
Відповісти
2021-08-25 13:47:38
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2552
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4600