Лист призначень/кс3
Насправді час не лікує. Від слова "зовсім":
Дивна абстракція плине в дискретній миті.
Трохи лікує глінтвейн запашний як осінь,
Вперті промінчики квітня (от-от, невдовзі),
Ті, хто без слів можуть взяти і зрозуміти.
Сни, що безсонні, і подих в уламках тиші,
Пара невдалих акордів та струни рвані.
Світло душі, на яке без думок летиш, і
Байдуже, де: хоч Нью-Йорк або Коростишів,
Тільки лише б не зостатися на дивані.
Час не лікує, він просто формує звичку
Сміхом терпляче свої прикривати рани.
Щоб на "як справи?" невпинно ховати вічі
У окуляри. Шкода, не надінеш двічі
(бо неприродно рожеві). І це тиранить.
Дійсно лікують розмови (аж до світанку),
Гарні слова та плейлис (так, на повну гучність),
Щирі емоції, хоку, верлібри, танка
Та смски абсурдні (неначе пранки).
І сльози щастя - безцінні та неминучі.
Час не лікує, він просто дає можливість
Згодом збагнути всі наслідки та причини
написом "hey, do you know how to live? to live is...
Maybe, to die?" Та для цього хіба сміливість
Мати не слід? Лікувати належним чином
Можуть обійми та лоскіт до справжніх колік,
Вдала іронія, ультракумедні жарти,
Ті, хто побачить пітьму твою і недолю,
Й будуть сприймати як є, а не як недолік.
Ну а інакше
видужувати
не варто.
2021-04-01 17:45:43
18
6