Ідеалізовані крихти...
Всі ідеалізовані образи розсипаються раптом крихтами. Зламані лежать окуляри із яскраво-рожевими лінзами. Ти тицьнув мені в очі докази, що не існує насправді кохання. Ти розвіяв усі п'янкі чари, що навіяло привороту закляття. Ти довів — не існує любові, ти довів, що збрехали в книжках. Ти убив будь-яку віру, залишив мою душу в синцях. І нехай мене сни кольорові ще відвідують часом у снах, Та я краще помру, ніж повірю у любов, що бринить на вустах.
2024-03-12 23:41:54
3
0
Схожі вірші
Всі
І сиділи, курили
Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.
63
17
4181
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2400