Ті теплі зелені очі

Кузаня

А в серці ті теплі зелені очі, Погляд той, ніби мрії дитини... І не сплять кожен раз серед ночі, Ніжно люблять пейзажі вкраїни. Чай з меліси вже душу не гріє, І під ковдрою світ вже не той... Кожний голос навколо німіє, Коли бачу тебе, мій герой... Чом так часто сумуєш, юначе? Чом так часто не спиш по ночам? А з тобою на волі неначе, Душу всю я віддав би птахам... Блакитне небо в очах зелених, Дитячий погляд в тяжке життя... Серед всіх отих днів шалених, Пригадай, що я теж був дитям... І на гойдалках часто літаю, Під дощем кожну краплю ловлю... Між людей твою постать шукаю, Між кісток свої квіти гублю... Чорний чай і три ложки цукру, Котляревський і любиш акул... Макарони, а зверху сиру, Від думок знов про тебе засну... На гітарі грай гімн України, Слухай рок, і кохай як завжди... На могилі моїй цвіт калини, То твої українські сліди... Твою посмішку в серці залишу, Твою постать, мрійливі очі... Серед зір полюбив я тишу, Про яку тихо вітер шепоче...

2019-06-09 10:04:57

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

The_end_drems

Дуже драматично 😍

Відповісти

2019-06-10 17:30:39

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5586

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16499